Україну очікує адміністративна реформа, в рамках якої планується надати більше повноважень місцевим органам влади. Розробники реформи уже визначились з тим, як називатимуться нові адміністративно-територіальні одиниці. Місцеве самоврядування здійснюватиметься на трьох рівнях: громада (об’єднання поселень), повіт (об’єднання громад), реґіон (області, Крим, Київ), передає портал inspired.
Видання Збруч провело розмову з учасником експертних груп з розробки реформи, керівником Центру політико-правових реформ Ігорем Коліушком, який поділився інформацією про можливий устрій України. За його словами, саме зараз суспільство починає розуміти, що децентралізація неможлива без реформи устрою України. Але, тим не менш, реформа все одно буде негативно сприйматися більшістю людей, які звикли до областей, районів та сільрад.
В експертній пропозиції Ігоря Коліушка передбачено створення 129 повітів на всій території України замість 490 районів, а також близько 1,5 тисяч громад замість 11,5 тисяч суб’єктів місцевого самоврядування у нинішньому статусі. З тих 129 повітів 10 припадає на окуповану частину Донбасу, а 8 — на Крим із Севастополем.
Як бачимо, Вінницьку область (регіон) за можливим територіальним устроєм буде поділено на шість повітів із центрами у Вінниці, Жмеринці, Могилеві-Подільському, Ладижині, Козятині та у Немирові. При цьому, тільки Вінницький повіт залишатиметься у існуючих межах району, решта будуть сформовані за рахунок об’єднання. Експерти пояснюють, що обласні центри залишатимуться лідерами для мешканців прилеглих районів.
Коліушко намагався проектувати повіти рівномірними. Так, 104 із 129 спроектованих повітів охоплюватимуть від 200 до 400 тис. мешканців. На думку експерта, це оптимальна кількість населення для «нових районів». Принаймні 6 повітів будуть меншими (понад 150 тис. мешканців). Ще 19 повітів будуть більше заселеними, ніж звичайні; зокрема, у 8 повітах замешкає понад 800 тисяч осіб.
Найзаселеніші повіти зосереджуватимуться довкола реґіональних центрів. Майже кожний обласний центр має «взяти під опіку» також прилеглі райони: подекуди — один, подекуди — по кілька. Скажімо, Житомирський повіт пропоновано сформувати з самого Житомира та 6 прилеглих районів. Загалом найбільше заселеними повітами, за проектом Коліушка, виходять: Київський — 2,8 млн. осіб, Харківський — 1,68 млн. осіб.
Чому «повіт» — не «район»
У повітової влади буде набагато менше повноважень, аніж у нинішньої районної. Більшість функцій перейде на низовий рівень, до громад. Натомість повітове самоврядування візьме на себе відповідальність за справи, які неможливо вирішити на базовому щаблі, — насамперед це стосується до медичної допомоги вторинного рівня (йдеться про лікарні зі стаціонаром). Окрім того, у повітових центрах працюватимуть представники виконавчої влади держави — державні урядники, які стежитимуть за законністю в діяльності органів місцевого самоврядування. Зокрема, урядники матимуть право зупинити рішення місцевих рад, якщо вони порушують закон або виходять за межі повноважень, з одночасним зверненням до суду.
Отже, поділ областей на повіти (або можна сказати — гуртування громад у повіти) відбуватиметься з урахуванням двох основних факторів: здатністю адміністративно-територіальної одиниці забезпечити мешканців якісними медичними послугами, а також можливістю ефективного контролю над місцевою владою.
На думку декотрих експертів, кшталтування повітів спричинить невдоволення тих районів, які після реформи втратять «високий» статус. І навпаки, ті райони та міста, котрі, як можна сподіватися, стануть «центровими», активно підтримають реформу.
Натомість Ігор Коліушко закликає не сприймати майбутні повіти у лекалах нинішнього району. Навпаки: все, що стосується до життєдіяльності поселень, перейде на низовий рівень, а не «втече» до нового повітового центру. «Реформа спрямована на те, щоби на житті людей не позначалося те, чи ти є повітовим центром, чи не повітовим центром. Кожне місто стане центром громади, і всі матимуть рівні можливості розвитку. Навпаки, малі міста отримають додаткові перспективи. Скажімо, за нинішнього устрою міста обласного значення мають перевагу над тими. Тепер вони вирівнюються. Наприклад, якщо ти історичне місто – розвивайся як історичний туристичний об’єкт, розбудовуй транспортну інфраструктуру, залучай інвестиції. Відтепер усі дістають рівні шанси», — пояснює експерт.
Базові послуги будуть зосереджені на рівні громади. Зокрема, людям доведеться їздити за різними довідками не «в район», а до центру громади. Децентралізація повноважень зумовить і «децентралізацію» чиновницького апарату, адже багатьом держслужбовцям доведеться перейти на роботу в органи місцевого самоврядування. Повітовий апарат буде набагато меншим, аніж нинішній районовий.
«Люди майже не матимуть стосунку до повітів у повсякденні. Ніяких адміністративних послуг у повітовому центрі не надаватимуть. Там сидітимуть державні чиновники, котрі здійснюватимуть нагляд і контроль за місцевою владою. Грубо кажучи, вони спілкуватимуться не з людьми, а з органами місцевого самоврядування», — зазначає Коліушко. При цьому експерт наголошує: проект повітового устрою є авторським баченням і запрошенням до дискусії. «Мусимо бути обережними, намагаючись не злякати, але заохотити людей. Збирайтеся, аналізуйте пропозиції, обговорюйте, приймайте рішення. Якщо люди в областях не пропустять цієї реформи через себе, вона не спрацює».
