Частину відходів, як-то пластик, скло чи метал, тут відбирають і віддають на переробку. І екології плюс, і заробити можна.
Щодня більше півтори тисячі кубометрів сміття, викинутого вінничанами, осідає на Стадницькому полігоні. Ресурс звалища стрімко вичерпується – за підрахунками експертів йому залишилось не більше десяти років. З початку цього року, щоб зменшити навантаження на звалище, на полігоні працює сміттєсортувальна станція. Частину відходів, як-то пластик, скло чи метал, тут відбирають і віддають на переробку. І екології плюс, і заробити можна.
Сама станція досить скромних розмірів, а весь робочий процес тут зовсім нетривалий. При цьому, кажуть керівники станції, навіть зараз, працюючи у тестовому режимі, станція дозволяє мінімум на чверть зменшити навантаження на полігон.
Сортування починається з того, що сміття закидають у так званий накопичувальний бункер. Звідси через віброрешето, в якому відсіюються дрібні відходи (переважно органіка), сміття потрапляє до рук сортувальників.
Сортувальників, як правило, 12 – по шість чоловік з кожного боку. Відбирають скляні та ПЕТ-пляшки, а також алюмінієві банки. Процес в цілому не виглядає складним, конвеєр часто робить паузи, тож пропустити потрібне складно. Крім того, саму лінію часто доводиться чистити, адже поки у Вінниці немає роздільного збирання відходів. Принаймні до осені, коли у місті таки почнуть подібну практику. Поки у найбільших мікрорайонах.
Решта, що не підлягає переробці, виходить назад і вивозиться на звалище.
А от те, що коштує грошей, з другого поверху скидають у кімнату з пресом. Металеві банки та пластикові пляшки пресують у палети.
Один такий «кубик» важить до 250 кілограмів. А всередині пляшок стільки, що у непресованому вигляді, знадобилось би декілька самоскидів, аби їх вивезти. Везуть у області, де вже працюють сміттєпереробні заводи. Наприклад, у Тернопільську або Черкаську. У Вінниці це поки що перспектива. У мерії кажуть, не така вже й далека, хоча до будівництва поки ніхто й не думав приступати.
За зміну на станції перебирають до 200 кубів сміття. З нього ПЕТ-пляшок, наприклад, виходить близько 3 тонн. 20-25 пляшок – один кілограм. За один кілограм дають 5-7 гривень.
До речі, саме сміттєзвалище уже не має тих постапокаліптичних пейзажів, що можна було бачити тут років десять тому. Немає перманентних пожеж, відходи регулярно засипають грунтом. Але запах нікуди не подіти – він буквально в`їдається в одяг, а від незвички у когось може розболітись голова.
Чайки – це не тільки море…
До речі, уже зараз з “надр” сміттєвого полігону видобувають газ. Поки що його просто спалюють, щоб не провокував пожежі, але уже цього року газ можуть пустити у виробництво електроенергії.
У найближчі роки Стадницький полігон усе ж планують закрити. Відтоді відходи з Вінниці та області будуть захоронювати на новому регіональному полігоні біля села Людавка.
