Приблизно 15 років тому бурхливий розвиток вугледобувної промисловості у Китаї спонукав органи місцевої влади вкласти гроші у розвиток міста, що стало б новим центром культури, економіки та політики. Нове місто Ордос, також відоме як Кангбаші, розрахували на один мільйон жителів. Звели в ньому масивні концептуальні архітектурні проекти, житлові башти, культурні та спортивні об’єкти.

Кажуть, високі податки на нерухомість і невисока якість будівництва стримують людей від переселення в Ордос. У місті, всупереч очікуванням, проживає близько 100 000 чоловік, більша його частина пустує.

«Усе місто схоже на постапокаліптичну космічну станцію з фантастичного фільму», – каже фотограф Рафаель Олів’є (Olivier Рафаель), який побував у ньому і зробив серію знімків під назвою «Ордос – нездійснена утопія». З кадрами цього автора пропонуємо ознайомитися нижче.

Ордос розташований у провінції Внутрішня Монголія. У цьому районі знаходиться одна шоста частина вугільних запасів Китаю.

Наприкінці 90-х і початку 2000-х років приватні гірничодобувні компанії отримали права на розробку цих родовищ. Розвиток видобувної промисловості призвів до великих податкових надходжень.

«Місцева влада вирішила з нуля побудувати цей надзвичайно амбітне місто», – каже Олів’є. У 2005 році сотні мільйонів інвестували в інфраструктуру та нерухомість.

Але до 2010 року з’ясувалося, що попит на новоявленому ринку житла відсутній. За словами Олів’є, високі податки на нерухомість стримують сім’ї від переїзду в Ордос.

До того ж «Нове місто» Ордос розташоване всього в декількох кілометрах від процвітаючого провінційного «Старого міста». «Люди просто не бачать сенсу в переїзді», – Каже Олів’є.

«У підсумку лише урядовці та будівельники-мігранти вважали доцільним тут влаштуватися, а більша частина міста не заселена», – каже Олів’є.

У 2010 році порожніми залишались 90% квартир.

Ордос нагадує футуристичне місто.

Туристи та журналісти приїжджають сюди, щоб відобразити його дивовижну архітектуру і моторошність порожнього міста.

Дві кінні статуї в центрі. Коней вважають символом міста, що уособлюють кочову культуру.

Міський музей мистецтва схожей на позаземний літальний апарат.

Стадіон Дуншен в Ордос розрахований на 35000 глядачів, але стільки народу тут ніколи не бувало.

Ця занедбана вілла – частина проекту «Ордос 100», для реалізації якого запросили 100 архітекторів, щоб спроектувати селище з житловою площею 1000 квадратних метрів.

Будувати намагалися швидко і дешево, тому деякі конструкції занепали незабаром після побудови. Багато так і стоять незавершеними.

Останні кілька років місцевий уряд докладає зусиль задля залучення жителів. Селян підкуповують «щедрою компенсацією і безкоштовними квартирами», аби тільки переселилися.

Державні установи з округи в 32 км перемістили в Ордос, щоб привернути держслужбовців до переселення ближче до місця роботи.

В Ордосі з’явилися філії хороших вузів. Порожні багатоквартирні будинки перетворили в гуртожитки, де розселили студентів.

В результаті подібних зусиль населення Ордоса виросло до 100 000 чоловік. Проте складно назвати точну чисельність жителів. Деякі вважають, що уряд приховує цифри, щоб не розкривати містобудівну катастрофу.

І все ж Ордос поки далекий від того, щоб стати повністю населеним.

Уряд вважав, що достатньо «побудувати місто, а люди самі прийдуть». Це широко поширена проблема в Китаї, де чиновники сподіваються до 2020 року збільшити міське населення більш ніж удвічі.

Такі міста як Ордос розраховані на переселення народних мас з сільської місцевості. Але народ не завжди до такого готовий. «Цей феномен подібний ракової пухлини для розвитку країни і представляє серйозну загрозу для китайської економіки», – каже Олів’є. (Економіка Китаю орієнтована на експорт і в серйозній мірі відчула на собі світову кризу. Переселивши людей в міста, влада планує підвищити внутрішнє споживання).

Джерело