Завдяки великій кількості історичних та архітектурних пам’яток Вінниччина могла б посісти провідне місце на туристичній мапі Україні. Низка палаців та залишків фортифікаційних споруд, зокрема, на території області є унікальними і дають підстави вважатись регіону краєм палацово-паркового і садибного надбання. Їхній перелік може зайняти багато часу, та багато з них об’єднує сумний факт, який можна обмалювати одним словом - розруха. Причина до непристойного банальна - вартість відновлення тих пам'яток архітектури та історії настільки велика, що фахівці навіть не беруться оцінювати перспективи їхнього порятунку.

 

 За словами головного архітектора області, начальника управління містобудування і архітектури облдержадміністрації Сергія Царенка, на Вінниччині зареєстровано близько 500 об’єктів, які мають архітектурну та історичну цінність, в тому числі й національного значення. При цьому 60 із них перебувають у вкрай незадовільному стані.

 

- Серед них є настільки цікаві, де екскурсоводам можна по 40 хвилин розповідати про них виключно по суті. Крім того, вони мають і наукове значення, адже є місцями оглядів творчості архітекторів. Окрім загальновідомих споруд, як-то палац Потоцьких у Тульчині чи палац у Старій Прилуці, є інші унікальні споруди. Приміром, у Шаргороді розташований найстаріший будинок області - кам’яниця 16-го століття. На жаль, стан їхній подекуди настільки незадовільний, що доводиться визнавати - потрібно зараз проводити фотофіксацію, архітектурні розвідки і паспортизації деяких об’єктів, щоб у майбутньому мати бодай інформацію про них. Це натяк охоронцям культурної спадщини. Ані обласному бюджету, ані державному не під силу підняти усі споруди, мусимо задовольнятися нинішніми можливостями. Так, приміром, вдалося відремонтувати дах колишнього маєтку у Старій Прилуці, де, до речі, був розташований перший град на території області, датований 12-м сторіччям. Зі зробленого за останні роки досягненням вважаю відбудову корпусу палацу у Тульчині. Щодо решти, то вони ще простоять щонайменше років десять, у старих будівель досить великий запас міцності. Але на моє переконання, для деяких це буде крайнім строком існування у нинішніх умовах.

 

 Вінницька мерія сподівається рятувати старовинні споруди міста шляхом їхньої приватизації, оголосивши нещодавно так званий розпродаж архітектурних пам'яток, котрі є у комунальній власності. Міські чиновники у приклад ставлять успішну реставрацію колись украй занедбаної будівлі готелю «Франція», придбаної приватними структурами. Утім, Сергій Царенко, який свого часу був головним архітектором обласного центру, до такої перспективи ставиться скептично.

 

- Маємо одиничні випадки, коли передані у приватну власність будівлі було відновлено. Тому хоч бажання міськради й слушне, сумніваюся, що це набуде масовості. Не так багато підприємців готові вкладати величезні кошти на відновлення старовини і щоб при цьому відповідально виконувати усі вимоги зі збереження цінності споруд. Натомість маємо значно більше прикладів, коли продані або здані в оренду будівлі з часом тільки занепадають. І тут, здавалось би, власник не винен у природному руйнуванні, але з іншого боку, вони ж нічого не роблять, аби цьому запобігти.