Перша ніч київського Євромайдану після спроби розгону у ніч на 11 грудня. Розібрані барикади у лічені години постали знову, але в рази потужніші. 

До Києва добираємось поїздом уже за північ. Першим дорогою до Майдану нас зустрічає Ленін. Він, як уже всі знають, лежить. А над ним з молотками в руках "чаклують" кілька десятків молодих людей. Луплять Ілліча на шматки нестримно. Ілліч виявився міцним горішком, за пару днів його так просто у порох не зітреш. А щоб натхнення не пропало, активісти підписали скульптуру "Путіним". 

На шляху від Бессарабського ринку - перша барикада. Порівняно з іншими - вельми "скромна".


Для міцності барикаду поливають водою. при мінусовій температурі - те що треба. 


Вихід із підземного переходу також заблоковано. У хід пішли чавунні лавки з Хрещатика. Лавки шкода, сподіваюсь, вони ще будуть спроможні виконувати свою основну функцію. 


Вхід до КМДА супроводжується великою чергою. Багато людей сюди приходять саме як на екскурсію у музей. 


Перші два поверхи використовують, окрім, власне, як одного зі штабів революції, для обігріву і ночівлі. Місць для всіх не вистачає, дехто спить сидячи, хтось, навіть, стоячи, спершись до стіни. 


Але робота не припиняється. За цим столом приймають у добровольці. 


А за столом - у кілька рядів притул один до одного сплять активісти Майдану.


Роздача чистих. а головне сухих шкарпеток. Але найбільшим пунктом із речами став будинок профспілок, де теплий одяг видають цілими пакетами. 


Тим часом на вулиці працюють над очищенням вулиці від снігу та льоду. Люди вже жартують, мовляв, на захопленому Хрещатику зараз прибраніше, аніж в решті Києва. Певна правда в цьому є. 
Але прибирають не виключно задля чистоти, сніг потім використають при спорудженні барикад. 


Обличчя Майдану дуже різні. Чомусь часто лунає стереотип, що на майдані багато молоді. Насправді, на Майдані не менше людей і середнього і похило віку.



Ще один стереотип - Майдан це велика хаотична маса. Цю думку залишимо прихильникам зібрань у Маріїнському парку. На Хрещатику все відбувається дуже організовано: одні займаються спорудженням барикад, інші їх стережуть, треті працюють у харчоблоці, четверті - у медпункті, п`яті прибирають. шості... сьомі... Майдан насправді має ознаки такої собі республіки, в якій кожен її житель має свою функцію. 


Наступна барикада на підступах до Майдану Незалежності більш неприступна за попередню. 



Люди в наметовому містечку виглядають втомленими, багато з них тут уже другий тиждень, хтось іще більше. Тим не менш, всі вони вже призвичаїлись тут і почуваються, здається, непогано. прпуч одразу кілька пунктів з іжею і теплими речами. 


Народна творчість Майдану


Питання чистоти потрібно відзначити окремо. Не зважаючи на велику кількість людей, на Хрещатику і Майдані чисто. Жити у багнюці і смітнику нікому не хочеться. Урни переповнені, бо усе сміття несуть до них, під ногами сміття видно тільки зрідка.


Барикада у бік Європейської площі. Разом із барикадою на Інтитутській є найбільшою. Тут уже використали мішки з піском, які разом зі снігом, арматурою, колючим дротом, дошками і шинами створюють насправді неприступний вигляд. 



Вузький прохід виводить на "цивільну" сторону Хрещатика. 

__________________