У Вінниці перед відновленим готелем “Франція” відкрили пам`ятник його першій власниці

Пам`ятник першій власниці і найкраща реставрація фасаду у Вінниці – готелю “Франція” повернули життя

У Вінниці небагато знайдеться тих, хто що-небудь колись чув про Євгенію Прунмаєр. Тим не менш саме ця пані зробила так, щоб через сотню років вона стала ознаменуванням немалої для життя міста події. 21 листопада їй на вулиці Соборній відкрили пям`ятник, як тій, котра збудувала один з найкрасивіших у Вінниці будинків – колишній готель “Франція”. Власне, скульптура стала лише частиною події, адже разом із нею відкривали відреставрований фасад будівлі, і цю реставрацію можна сміливо називати найкращою у місті.

Приємно познайомитись – мер!

Точно зобразити першу власницю готелю виявилось неможливим – жодних фото у архівах історики не знайшли. Довелось відтворювати образ з деталей, притаманних заможнім жінкам на початку 20 століття.

Автори – вінницький скульптор Володимир Оврах із синами Андрієм і Романом

Скульптура справді видалась красивою. Як і оновлений фасад будинку – стару ліпнину відновили в точності. Щоправда, як вона виглядала до реставрації мало хто й відтворить у пам`яті, настільки у катастрофічному стані вона була.

Про якість можна сказати окремо. Вона тут присутня, за що, безумовно, новим власникам готелю і будівельникам можна щиро подякувати – роблено дорого і прямими руками. Маємо із чим зрівнити, адже у кількасот метрах мучається із реставрацією екс-“Савой”, якому вже треба знову ремонтувати фасад. Нічого дивного в тому немає – “Францію” робили за приватні гроші, “Савой” – за державні.

У кованих елементах балконів згадали заглавними літерами і про дітей Прунмаєр – Альберта і Марію. Літери були й в оригіналі будівлі.

Чавунні ліхтарні стовпи, кажуть, знайшли у підвалах будинку і реставрували. А взагалі, про підвал, як і про сам будинок ходять різні легенди. Багато хто чув, що готель “Франція” у свій час був будинком розпусти. Правда, історик Олександр Федоришен такий факт заперечує. “Борделі у Вінниці були, але не на головній вулиці”, – каже він. Та хай там як, а легенди – то завжди цікаво. Це як мінімум, гарний піар самому закладу, і власники це прекрасно розуміють. Через рік, напевне, кожен другий вінничанин , відповідаючи про готелі, першим назве “Францію”.

Ось і потенційна легенда – потримавшись за ручку парасольки, знай, що збудеться бажання чи щось в такому ж дусі. А чому б і ні?

Але майже в усього світлого, є й темний бік. Так “Франція” виглядає з одного…

…а так з іншого. І темнота заключається у прямому сенсі – вид із деяких вікон готелю і цього бідолашного двоповерхового будиночка буде не з найкращих. Зрозуміло, це центр міста, тут забудова завжди щільна і до такого звикнути доведеться. Тож хоч би не завалився.

Готель іще будують і частково завершити обіцяють у вересні наступного року. На першому етапі буде близько 30-ти номерів, а також ресторан. Далі номерів буде більше.