25
Гру
15:16
Вчимо нові назви вінницьких вулиць!
Вчимо нові назви вінницьких вулиць!

Відтепер вінничанам доведеться звикати до нових назв вінницьких вулиць, провулків, тупиків та площ.  Депутати Вінницької міської ради на сесії 25 грудня проголосували за перейменування 135 топонімів міста, що змінять назви на вимогу Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки». Після піврічного громадського обговорення та громадських слухань напрацьовано обґрунтовані нові назви вулиць, запропонованими спеціальною комісією.

В подальшому міський бюджет візьме на себе витрати по виготовленню аншлагів як для багатоквартирних будинків, так і приватних садиб. Прописку та документи на нерухомість власникам змінювати не потрібно, обіцяють у міськраді. Розпорядженням міського голови роботу комісії по декомунізації подовжено. За півроку має відбутися друга черга перейменувань, до якої  увійдуть вулиці на територіях, що увійшли до меж міста і дублюють назви міських топонімів.

До переліку перейменованих вулиць поки що не потрапили вулиці Іванова, Стаханівська і Карла Мркса, по яким ще триватимуть дискусії.

Urban.vn.ua подає перелік вулиць Вінниці зі старими назвами та новими, якими вони тепер називатимуться по-завершенні процесу декомунізації. Дякуємо спільнотам “Історія Вінниці” та “Вінничани” за підготовлений матеріал.

12019841_519877504853999_2182425007507825217_n


11049463_539331562908593_4548596188519960748_n


12227687_539331576241925_2275010494875669030_n

Ангеліної (+ пров.)

Євгена Гуцала

Гуцало Євген Пилипович (1937 – 1995) – письменник-шістдесятник, журналіст, поет і кіносценарист. Лауреат Шевченківської премії (1985 р.). Уродженець Вінницької області


12246998_539331569575259_1955973018250404943_n


12037971_520229584818791_2120158871945137690_n


вул. Бєлінського (стара назва)

Марії Гавриш (нова назва)

Гавриш Марія Федорівна (1931– 2001) – багаторазова чемпіонка та рекордсменка СРСР та України з плавання, майстер спорту, тренер. Перша учасниця Олімпійських ігор з Вінниці (1952, Гельсінкі). Переможниця багатьох міжнародних змагань. Уродженка П’ятничан


Блюхера (+ 1,2,3 пров., 1,2 проїзд)

Чумацька

Чумацтво – торгівельно-візницький купецький промисел українців на в степовій та лісостеповій зоні Євразії від XV століття до середини ХІХ століття


12341052_546320202209729_4499106676697513643_n


12002121_520041354837614_2752867429471076165_n


10533440_519911468183936_4501794427895216076_n


Героїв Сталінграду

площа Привокзальна

Відновлена історична назва площі


11065841_520583611450055_4059271449402187917_n


12039392_520562968118786_1970099369644375572_n


12027522_520739884767761_1726461833337364522_n


12279226_542987735876309_463301197207758320_n


Жовтнева площа

Героїв Чорнобиля

На честь ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (26.04.1986 р.). У Вінницькій області проживає близько 91 тисячі осіб, які постраждали внаслідок трагедії. З них близько 4800 – учасники ліквідації


12042745_827506670701417_3342824207890033822_n


12115692_533311586843924_2107453434869802713_n


12006316_522908391217577_4787875617680898576_n


12088369_529011833940566_4649562159377380510_n


вул.Зорге

Грабця Омеляна

Грабець Омелян (псевдо «Батько», 1911 – 1944) – військовий діяч, член ОУН, полковник Української Повстанської Армії (УПА), організатор та командир партизанської групи УПА-Південь у Вінницькій та Хмельницькій обл. у 1943-1944 рр., яка успішно протистояла нацистам. Загинув в бою із загоном НКВС 10.06.1944 р. поблизу с. Микулинці Літинського району Вінницької області


12141601_527706644071085_3279501560923726419_n


Інтернаціональна

Олександра Соловйова

Соловйов Олександр Павлович (1919 – 1998) – вчитель, педагог. Учасник Другої світової війни. Після демобілізації працював військовим керівником, учителем історії у вінницьких школах №17 та №2, заступником директора – школі №4. У 1952 – 1986 рр. був директором школи №17. Під його керівництвом школа стала одним з лідерів освітянської справи у місті, а згодом завдяки його учням й у країні. Заслужений вчитель України. Проживав у «будинку вчителів»


12341543_547912152050534_6253113338663355364_n


Кірова

Батозька

Битва під Батогом – бій армій Війська Запорозького і Кримського Ханства під проводом Богдана Хмельницького проти війська Речі Посполитої під командуванням Марціна Калиновського. Битва була однією з важливих подій в ході Хмельниччини, завершилася перемогою союзників. Вважається еталонним прикладом козацького військового мистецтва XVII ст. Відбулась біля сучасного села Четвертинівка Тростянецького району Вінницької області


10250099_527174884124261_7891259775477072032_n


12316351_543902972451452_6967376116786002695_n


11254501_544028209105595_4684512495755385856_n


12274435_543145192527230_6226170629877661188_n


12249937_542180455957037_1615628112942806610_n


Космодем’янської

Валентина Отамановського

Отамановський Валентин Дмитрович (1893 – 1964) – юрист, історик права та медицини, організатор науки, краєзнавець, громадський діяч. Член Центральної Ради, учасник бою під Крутами. Автор першого в Україні історико-правового дослідження міста (праця «Вінниця в XIV–XVII століттях»). Очільник Кабінету виучування Поділля – краєзнавчої організації, за зразком якої почали створювати аналоги в інших регіонах України. Жертва сталінських репресій


12274465_540454272796322_7936469208201239070_n


12193403_536759286499154_3405918347875605189_n


 

12249767_540731246101958_8813726531650808341_n


12219336_540488822792867_4631076944905665065_n


12313982_543310675844015_3150649915147770721_n


12360148_547242008784215_771596434433897432_n


12316116_544936132348136_1082352220546421344_n


12347685_548180202023729_8617156336001479837_n


12279121_543522145822868_3953152040749616853_n


12321476_544108379097578_267433416859611247_n


569_551140575061025_3914284045698608529_n


12341235_544450769063339_2428494823759098383_n


12289712_543789302462819_3884683802600296661_n


12316098_544360949072321_7691518717061148386_n


12108029_543838079124608_4116943090084065486_n


12301619_544150622426687_5836968601842237485_n


12299232_544656752376074_3359753134243947070_n


12392050_547760898732326_253941889289397805_n


12274501_546239088884507_5175616490465630236_n


12299402_546008412240908_2183131297163455524_n


12341252_547562435418839_906645982582278182_n


12341254_544424882399261_4258342154767163886_n


734799_550080708500345_2452353805876909252_n


1618528_550536101788139_4761217326529890484_n


12188940_534158180092598_7645852784488096464_n


Руднєва

Івана Виговського

Виговський Іван (1608 – 1664) – військовий, політичний і державний діяч Гетьманщини. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави у Наддніпрянській Україні (1657–1659). Створив потужну та високоефективну Генеральну канцелярію. Учасник Батозької битви. Ставши гетьманом, уклав з Річчю Посполитою відому Гадяцьку угоду 1658 р. про рівноправну конфедерацію України з Короною Польською та Великим князівством Литовським. Переможець 100- тисячної російської армії в битві під Конотопом. Після складання булави тривалий час проживав у Бару


10534620_532925750215841_6590910228421142471_n


12105887_526605067514576_1225524891545836832_n


12321172_546500542191695_4959003153240295312_n


12316299_546585725516510_4010426521342047134_n


12189947_533218513519898_4329983741466628244_n


Тимощука

Якова Гальчевського

Гальчевський Яків Васильович (1894 – 1943) – військовий діяч, учасник повстанського руху в Україні на поч. 1920-х рр., сотник Армії УНР, останній командувач повстанських сил Правобережної України (1922). Майор Війська Польського. Його загін оперував на Літинщині, Летичівщині, Брацлавщині, Гайсинщині. Уродженець Вінницької області


10006955_533630420145374_1549739245361593897_n


12227002_536594696515613_7323641667562631787_n


12190861_537388706436212_5529606933923507223_n


12065935_535935596581523_6453839473722400424_n


Чапаєва

Івана Огієнка

Огієнко Іван Іванович (митрополит Іларіон, 1882 – 1972) – вчений, політичний, громадський та церковний діяч, перший ректор Кам’янець-Подільського університету (нині імені Огієнка), митрополит УАПЦ. Перекладач Біблії українською мовою. В лютому 1919 р. працював у Вінниці на посаді міністра освіти УНР


12299293_545758408932575_8662011687596103283_n


12347952_545757445599338_4113706217204562389_n


Червоноармійська

Стрілецька

Стрілець – синонім слова «вояк», «солдат». У традиційній українській військовій термінології – найнижче військове звання. За військовою термінологією, основна бойова одиниця підрозділу, призначена для виконання отриманого завдання. Топонім підкреслює «армійську» функцію вулиці, адже міський гарнізон Вінниці безперервноперебуває тут з 70-х рр. ХІХ ст. Нині це місце дислокації військових частин Збройних Сил України


Червонофлотська (+ пров.)

Гетьмана Сагайдачного

Конашевич-Сагайдачний Петро Кононович (1582 – 1622) – гетьман та полководець, кошовий отаман Запорізької Січі. Організатор успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства, фундатор та меценат низки православних монастирів та братств


12227067_538055403036209_5148223020499341364_n


12105693_529465880561828_6162630297621944633_n


12108750_529205290587887_5604978547832872335_n


12141639_528349350673481_1498488257099071349_n

 

 

Введіть свою електронну адресу:

  • Євгенія Колесник

    Деякі назви надзвичайно вдалі і дуже подобаються. Деякі не так, я думаю, що для згоди на перейменування вулиць, особливо для людей, не схильних до змін (особливо тоді, коли це прізвище або подія не наповнене для них ніяким змістом), не останнє місце займатиме благозвуччя нової назви, тобто, наскільки вона буде зручною для вимови і для запам’ятовування.
    Вінничанка з 1957 р.

  • melv

    Євгенія, згоден щодо милозвучності. Чимало нових назв особисто мені “ріжуть вухо”

  • Хорошая реформа, много удачных названий. Много исторических отсылок. Теперь у нас будет своя Замкова, и Петлюры. А одно только название Трамвайная – многого стоит.
    Некоторые сложные названия, например Кориатовичев. Помучаемся smile
    Но главное, почему не переименовывают Фрунзе????!!!!???

  • За 30-ти і 40-річчя погоджуюсь, а 50-ти річчя Перемоги треба було залишити, тим паче вона пересікається з площею Перемоги!

  • Александр

    В свете улучшения качества жизни, реальной покупательской способности простых людей, общегосударственного экономического спада и полной девальвации гривны, со всеми вытекающими последствиями, новыми тарифами ЖКХ и т.п… считаю что переименование улиц и обязательно повлекшая за этим строчка в бюджете города (подозреваю, что очень немалая) + удобство по переоформлению документов на недвижимость жителей вышеуказанных улиц… является ключевым направление работы власти на данном этапе “колоссального подъема” экономики страны в целом.

    П.С. а 30-ти и 40-ка летия победы зачем трогать то? Победа 9 мая уже не праздник? или героизм подвига миллионов в 40-вых полностью затмен “подвигом героев” революции “годности”?

  • Сергій

    Щодо останнього коментаря, можу сказати одне – навіть у Вінниці є ватники..

    Хто вам заважає боротися із економічним спадом? Працюйте і все буде. Тільки не треба мені зараз про пенсіонерів. Якщо всі будуть працювати, то і пенсіонерам і інвалідам пенсію піднімуть, та й діти і онуки допоможуть.

    Всюди оголошення “Потрібен продавець, офіціант, водій, будівельник, програміст і т.д.” Про торгівлю взагалі мовчу. Дуже багато із зарплатою від 4-5 тисяч, а наша молодь краще піде в банк за 2 тисячі, але це ж престижно, 45 днів вихідних і в краватці (чи на каблуках) ходити!

    Криза була на початку 90-х, а зараз ввечері немає вільних місць в кафе та ресторанах. Туристичні курорти переповнені, а в суботу-неділю всі гуляють а не думають як з кризою боротись. Так що це не криза. А так собі..

    Щодо перейменування вулиць – гарний крок аби швидше розпрощатись із минулим (СРСР, СНД і т.п.) А 30,40,50-річчя. В нас є свої дати перемоги у війні, які не повинні бути пов’язані із СРСР. Тому вулиці треба перейменувати.

Місто
Інфраструктура
Будівництво і архітектура
Історія міста
Новини області
Подорожі
Україна
Світ
Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті дозволяється за умови посилання на urban.vn.ua. Інтернет-видання можуть використовувати матеріали сайту за умови гіперпосилання на urban.vn.ua.
Порушення вищевказаних умов є порушенням захищених законом прав інтелектуальної власності та прав на інформацію.
Контакт: promisto.vn@gmail.com